Помирає старий Бандерівець та й кличе до себе сина:
- Сину… сину, я вже старий, вмираю, заклич ми секретаря Компартії району…
- Тату, ви шо здуріли, шо люди подумають?
- Роби що кажу, хай він прийде і прийме мене в члени Компартії…
- Шо?! Як я межи людьми буду ходити?
- Ой сину, сину, як вмру то хоч буду знати, що одним комуністом менше стало!
Помирає старий Бандерівець і кличе до себе священика, щоб висповідатися:
- Хтів би м, святий отче вісповідатися перед тим як вмру…
- То кажіть, чим с-те прогнівили Господа Бога нашого?
- Та, вбив 26 москалів, 24 комуністи, підірвав…
- Зачекайте, ви спочатку висповідайтеся, а про добрі справи пізніше побалакаємо!
На цій Землі живе москаль
Й немов навмисне
Лиш 101 кілоПаскаль
На нього тисне
На уроці географії у школі:
-Діти! Пограймо у гру. Я описуватиму вдачу якогось народу, а Ви будете відгадувати, що це за народ. Добре?
- Домовились!
- Отже, гарний народ: і працюють наче, і гостинні трішки, проте як вип’ють - ховайся, бо буде лихо…
Петрик викрикує:
-Та це ж москалі!
-Ну, які ж москалі, Петрику, вони росіянами звуться… А взагалі то правильно! Сідай. Наступне:
і хазяйновиті вони, у всьому порядок та рахунок знають, тільки от взимку в них снігу не випросиш…
Марічка підскакує:
- Я знаю, жиди це!
Та які жиди - їх євреями кличуть. А взагалі то правильно! Сідай, Марічко.
Остання людність:
хазяйновиті, щирі, гостинні люди, а хати в них маленькі-гарненькі, побілені; поряд мальви ростуть… Все як у казці, проте вийде чоловік з хати, подивиться на хатинку сусіди і зціпивши зуби, промовить:
“А, бодай вона згоріла…”
У класі мовчанка.
-Ну, хто це? Що не знаєте? Чого мовчите?
Тихенький голос з останньої парти:
-Зате ми гарно співаємо…
Урок географії у карпатському селі:
- Діточки, запам’ятайте: міста Варшава, Париж і Лондон знаходяться на правому березі Дніпра, а міста Москва, Пекін та Токіо – на лівому.
Автобус з ізраїльтянами їде з екскурсією по колишніх таборах. По дорозі від Бабиного Яру до Польщі автобус ламається. Телефону ні в кого немає.
Водій стукає в один з волинських будинків і говорить місцевому жителю:
- Розумієте, я тут везу євреїв в Освенцім, а автобус зламався.
Ви не могли б нам допомогти? Хазяїн розводить руками:
- Так я б з радістю, тільки в мене усього лише мікрохвильова пічка.
Катастрофа. Розбився лiтак. Попали в чистилище українець, москаль та жид.
Підходить до них апостол Павло та й каже:
- Панове, катастрофа була незапланована, тому поки ми вияснимо, кому з вас в рай, а кому в пекло, можу запропонувати виконання одного вашого бажання, такого, про яке ви все життя мріяли, одним словом будь-якого, крім повернення на землю.
Москаль:
- А ви точьно виконаєтє цє бажання?
Павло:
- Обов’язково.
- Тоді я хачу, щоб вимєрли усі жиди, а то вони всюди пхають свого носа, лєзуть в уряд і заважают нам жить.
Жид:
- А я хочу, щоб всі москалі повимирали як мамонти, вони нам, эвреям, жити нормально не дають, у всіх своїх бідах звинувачують, хотіли б всім світом керувати.
Українець:
- А ви точно виконаєте попередні бажання москаля та жида?
Павло:
- Я ж пообіцяв!
Українець:
- Ну, тоді мені лише філіжанку кави.
Їде негр у вишиванці у львівському трамваї і читає газету “За вільну Україну”.
Чоловік із села, побачивши це, не витримує: - Скажіть, а ви вмієте читати по-українськи?
- Звісно…
- І розумієте українську?
- Розумію, адже я – щирий українець.
- А я тоді хто?
- Не знаю… З вигляду – або жид, або москаль.
В Росії дві біди - дурні і дороги. А в Україні три - дурні, дороги та Росія.
Київ. Берег Дніпра. Потопаючий репетує:
- Памагітє, памагітє!!!
На березі стоїть дядько з вусами і говорить потопаючому:
- Краще б ти, синку, вчився плавати, аніж отої псячої мови.







(146 голосів, в середьому: 4.53 з 5)